Клещев Енцефаліт У Собак

Содержание

Клещевой энцефалит у собак. Говорим о признаках и последствиях

Клещи – мелкие, паукообразные насекомые, ведущие паразитирующий образ жизни и питающиеся кровью носителя. Пироплазмоз, принято определять, как клещевой энцефалит у собак, собственно, отсюда и пошло «народное название» – энцефалитный клещ. Однако, энцефалит, это скорее последствие токсоплазмоза – об этом ниже. Паразиты активно атакуют собак, впрыскивая в тело животного клетки вируса при укусе. Болезнь относят к быстротекущим, а смертность от пироплазмоза, при отсутствии срочного лечения – более 98%, поэтому любой, даже неопытный владелец собаки должен уметь выявить признаки клещевого энцефалита у собак и оказать неотложную помощь.

Течение болезни, этапы и признаки заражения

После попадания на тело собаки, клещ выбирает «идеальное» место для укуса, в среднем это занимает 1,5–2 часа. Обычно, паразит выбирает части тела с более тонкой и нежной кожей – шею, уши, живот, подмышки или внутреннюю часть бедра. Во время укуса, в кожу собаки со слюной, взбрызгивается обезболивающее вещество, что дает клещу время на полноценное закрепление.

Насекомому нужна только кровь собаки, поэтому насосавшись, клещ какое-то время переваривает «еду», после чего впрыскивает в кровь собаки «отходы» – не переваренную, но зараженную плазму. Процесс продолжается до полного насыщения паразита, при этом самки значительно увеличиваются в размерах – раздуваются, смотрите фото.

Со времени укуса клеща-носителя до появления первых симптомов, проходит ничем не заметныйинкубационный период. Редко, наблюдается слабость, точнее, «задумчивость» животного. Продолжительность инкубационного периода зависит от нескольких факторов:

Количество укусов инфицированных клещей.

Общее состояние иммунной системы и здоровья собаки.

Возраст животного, у собак достигших 4 летнего возраста имеется ресурс устойчивости к вирусу.

Ранее перенесенные случаи пироплазмоза, позволяет собаке выработать временную стойкость к вирусу.

Наличие прививки от пироплазмоза позволяет выработать слабый иммунитет к вирусу – легкая форма проходит бессимптомно, острая – контролируемо.

В общее время инкубации вируса, включается фактор как выглядит энцефалитный клещ у собак при ликвидации. Если тельце раздуто, паразит находится на теле животного от 2 до 10 часов, а инкубационный период длится от 20 часов до 2 недель.

Ряд признаков, которым проявляется клещевой энцефалит у собак развивается по нарастающей, чаще всего, от первого симптома до тяжелой стадии проходит 12–24 часа:

Общее ухудшение состояния – слабость, подавленность, апатия, повышение базовой температуры тела до 40–41°. Состояние наблюдается 1–2 суток, после чего наступает временное облегчение. Многие хозяева воспринимают тревожный сигнал, как временное недомогание.

Полный отказ от еды.

Шаткая походка – слабость в задних лапах, вплоть до потери равновесия.

Моча приобретает коричневый, бурый, зеленовато-черный цвет – самый точный признак пироплазмоза.

Склеры бледные или с желтым оттенком.

Часто, диарея с вкраплениями крови, рвота.

Обратите внимание! Лечение ранней стадии занимает 1–2 дня, а после проводится восстановительная терапия. Тяжелая стадия излечивается в 75% случаев, но срок выздоровления составляет от 5 до 20 дней. Не игнорируйте слабость собаки, если существует риск укуса клеща!

Диагностирование, лечение и профилактика клещевого энцефалита у собак

Чаще всего, клинической картины достаточно для определения точного диагноза. Однако, если хозяин снял с собаки клеща и наблюдаются только ранние признаки пироплазмоза, для подтверждения или снятия предположительного диагноза, делается забор и лабораторный анализ мочи.

Обратите внимание! У молодого и сильного животного, почки могут нормально переносить усиленную нагрузку, если анализ мочи «смазанный», настаивайте на проведении теста крови!

Зараженная плазма, в короткие сроки, наносит широкомасштабный удар по всем системам организма. На стадии, когда моча меняет цвет, инвазия (заражение), достигает предельно допустимых норм. Необходимо немедленно оказать помощь собаке, отвезти в клинику или самостоятельно приобрети препарат и сделать уколы.

«Основной» препарат приобретается в специализированных зоомагазинах и ветеринарных аптеках. Из общедоступных препаратов, рекомендуют: Пиро-Стоп, Пиросан, Верибен, Азидин-Вет и аналоги.

В обязательном порядке, параллельно с лечением и после него, проводится поддерживающая терапия почек и печени, если необходимо – сердца.

Для снижения риска негативных последствий проводится параллельное введение физраствора и мочегонных препаратов – ускоряет очистку крови, но дает сильную нагрузку на почки.

В течение 1–2 часов после ввода основного лекарства, начинается активное уничтожение пироплазм и разрушение поврежденных эритроцитов, что приводит к закупорке почечных каналов, если не проводится поддерживающая терапия.

Уберечь собаку от пироплазмоза довольно сложно. Вирусу подвержены молодые особи, которые проявляют наибольшую физическую активность и менее устойчивы к укусам клещей. Регулярная обработка профилактическими препаратами и вакцинирование – комплекс, помогающий снизить риск заражения и увеличить шанс, перенесения вируса в более легкой форме.

Полезная информация! Дополнительная мера предосторожности – ошейник, предназначенный для защиты от блох и клещей, он отпугивает паразитов запахом, что предохраняет собаку непосредственно от укуса и заражения.

Возможные последствия клещевого энцефалита у собак

Осложнения, связаны со специфическим поведением вируса – «враг» проникает в клетки эритроцитов и разрушает их изнутри. Визуально улучшение состояния собаки после начала лечения наблюдается уже через 10–12 часов, но это связано не с полным выздоровлением, а с ослаблением недуга. Процесс болезни и лечения можно разделить на несколько этапов:

Клетки вируса, которые находятся в неповрежденных эритроцитах, активно размножаются, разрушая «временное убежище».

Фрагменты погибших клеток выводятся из организма через почки. Большой поток отходов и токсикация организма приводят к перегрузке, как следствие к хронической почечной недостаточности.

После начала курса лечения, происходит «удар» по печени и ЦНС.

Поддерживающая терапия снижает риск следующих осложнений:

Почечная недостаточность, по причине закупорки каналов мертвыми клетками.

Печеночная недостаточность – провоцируется действующим веществом вакцины от пироплазмоза.

Сердечная недостаточность и гипотония – провоцируется падением уровня гемоглобина и кислородным голоданием, вследствие массовой гибели эритроцитов.

Хроническая анемия – недостаток основных веществ для кроветворения, сниженный гемоглобин, «угасание» обменных процессов.

Повреждение ЦНС, чаще всего, проявляется судорогами и оканчивается смертью. Основная причина – отек головного мозга, вызванный воспалением тканей. Вопрос болеют ли собаки клещевым энцефалитом считается спорным. Учитывая схожесть симптоматики и клинической картины, следует вывод, что энцефалит может стать последствием пироплазмоза. Однако, смерть наступает в слишком короткие сроки, что не дает полноценно дифференцировать диагноз.

Энцефалит у собак, как следствие пироплазмоза

Заболевание не принято выделать отдельно, по причине отсутствия адекватного лечения. Энцефалит сопровождается схожими с пироплазмозом симптомами, но нарушения ЦНС становятся заметны уже на ранней стадии. Недуг сопровождается острой реакцией организма, не поддается лечению, приводит к гибели животного – рекомендована эвтаназия.

Симптомы:

Острая лихорадка.

Потеря координации.

Нарушение моторики – собака не может идти, наблюдается слюнотечение, рассредоточенный взгляд, неестественные движения.

Судороги, беспричинный паралич.

С поведенческой точки зрения – крайняя степень апатии или буйство.

Хронический пироплазмоз

Не распространенное, но возможное осложнение болезни. Наблюдается у животных с повышенным уровнем иммунитета, пироплазмоз проходит в скрытой форме и подавляется организмом без вмешательства извне. После выздоровления, собака имеет «не стерильный» иммунитет – содержащий небольшое количество ослабленного вируса. Хронический пироплазмоз не опасен, пока собака полностью здорова, при падении уровня иммунной защиты болезнь может возобновиться самостоятельно, без укуса клеща. У собак с хроническим пироплазмозом, наблюдается затягивание инкубационного периода, при повторном заражении.

Чаще всего, клинической картины достаточно для определения точного диагноза. Однако, если хозяин снял с собаки клеща и наблюдаются только ранние признаки пироплазмоза, для подтверждения или снятия предположительного диагноза, делается забор и лабораторный анализ мочи.

Вирусная инфекция, поражающая нервную систему. Тяжелые осложнения могут завершиться параличом или летальным исходом.

Профилактика и защита от КЭ

Для экстренной профилактики клещевого энцефалита используют иммуноглобулин или противовирусные средства.

Профилактическая вакцинация — самый эффективный способ защиты от вируса КЭ.

Для экстренной профилактики клещевого энцефалита используют иммуноглобулин или противовирусные средства.

Кліщовий енцефаліт у собак — симптоми

При утриманні будинку собак потрібно бути готовими дотому, що в теплу пору року існує можливість нападу на них кліщів під час прогулянок на свіжому повітрі. Харчуючись кров’ю, кліщ може заразити вихованця пироплазмозом або бореліоз, які представляють собою небезпечні інфекційні захворювання. Якщо бореліоз протікає в більшості випадків в прихованій формі, щось не лікований піроплазмоз здатний за короткий період погубити тварина.

Ознаки кліщового енцефаліту у собак

Інкубаційний період кліщового енцефаліту у собакваріює в межах 1,5-3 тижні, після чого з’являються перші симптоми, і виникає необхідність у лікуванні. Хвороба починається з високої температури. Вихованець стає млявим і байдужим, у нього відсутній апетит і порушується сечовипускання. Найбільше страждає нервова система тварини. Наслідки зараження можуть бути самими різними, від тремору і порушення координації рухів до паралічів і конвульсій.

Якщо собака захворіла після прогулянки, необхіднозвернути увагу на колір сечі. Основною ознакою пироплазмоза є її потемніння, іноді вона стає чорною. При цьому захворюванні страждає селезінка та печінка, спостерігається жовтушність слизових, а також блювота і пронос.

Лікування кліщового енцефаліту у собак

У неблагополучних за епідемічними показаннямимісцях строго повинні дотримуватися профілактичні заходи, які включають носіння спеціальних нашийників і обробку вихованців протипаразитарними краплями або спреями. У весняно-літній період собаку обробляють мінімум один раз на місяць. Чим швидше загине кліщ, тим менша кількість паразитів потрапить в кров тварини.

При явних симптомах кліщового енцефаліту у собакі лабораторне підтвердження пироплазмоза роблять ін’єкції препаратів, що знищують паразитів (Верібен, азидин, фортікарб, піростоп і ін.) Підтримують організм серцевими ліками і гепапротекторамі. Вчасно розпочате лікування дає позитивний результат, чого не можна сказати про пізню діагностику.

Якщо собака захворіла після прогулянки, необхіднозвернути увагу на колір сечі. Основною ознакою пироплазмоза є її потемніння, іноді вона стає чорною. При цьому захворюванні страждає селезінка та печінка, спостерігається жовтушність слизових, а також блювота і пронос.

Енцефаліт у собак

Пораження тканин головного мозку собаки, що має запальний характер — іменується енцефалітом. Хвороба має інфекційну природу і характеризується алергічним і інфекційним процесами протікання.

Трапляються енцефаліти, коли тканини головного мозку уражаються одночасно зі спинним. Така форма захворювання вважається енцефаломієлітом.

Причини енцефаліту у собак

Енцефаліти буваю первинні і вторинні. Перші пов’язані із зараженням вірусами (сказу, перитоніту, чуми), бактерій (лістерії), найпростіших мікроорганізмів і пріонів. Енцефаліти, що відносять до другої групи (вторинні) виникають унаслідок ускладнення після інших хвороб (травм голови, запалень, отиту, застуди та іншого).

Представники деяких собачих порід генетично схильні до деяких типів енцефалітів.

Тварини в групі ризику

До групи тварин, які схильні до розвитку хвороби, входять наступні особи:

Молоді собаки менше двох років.

Карликові і дрібні породи вихованців (йоркширського тер’єра, пуделі, мальтезе, бернський Був’є, біглі та інші).

Тварини, які отримали травми голови.

Часто хворіють вихованці зі зниженим імунітетом.

Ознаки енцефаліту у собак

Причини появи цієї недуги у собак і їх ознаки можуть бути дуже різноманітними. Але в основному спостерігаються зміни функції локомоторною:

Наприклад, атаксія може виникнути при пошкодженні мозкових стовбурів (спинного і головного). Визначається це порушенням в роботі черепно-мозкових нервів. А виявляється недуга наступним чином:

порушується зіничний рефлекс;

параліч нервових закінчень на морді.

До того ж, рухові гілки теж можуть бути вражені. У лицьовій частині у вихованця знижується або пропадає чутливість, порушена жувальна мускулатура, змінюється свідомість. При ходьбі собаку заносить в сторону. Спостерігається перекіс шиї, вихованець може крутитися на одному місці. Також собака починає втрачати інтерес до людей, іграшок та їжі. Спостерігаються всі симптоми депресії.

Якщо ви помітили кліщовий енцефаліт у собаки, то крім вищевказаних симптомів у собаки з’являються:

тремор, порушення координації.

Кліщовий енцефаліт у собак: лікування

Якщо у вихованця присутні всі ознаки такого виду енцефаліту, то йому необхідні термінові ін’єкції медикаментозних засобів: піростоп, фортікарб, Верібен і інші. Але за умови, що піроплазмоз був підтверджений при лабораторному дослідженні. Крім цього собачий органзм потрібно підтримувати серцевими препаратами і гепапротекторамі. Якщо діагностика і лікування було розпочато вчасно, то благополучний результат найбільш імовірний. У запущених випадках давати прогнози на одужання дуже складно.

Діагностика

Найважче виявити енцефаліт у собак. Лікування недуги не може бути розпочато без визначення виду захворювання і ступеня пошкодження організму. Тому для діагностики енцефаліту потрібно зробити рентгенівські знімки голови, контрастні рентгенівські дослідження або МРТ. Також фахівці можуть призначити монографічні дослідження шийного хребетного відділу, що допомагає виявити набряк мозку.

Крім цього необхідно надати в лабораторію комплекс аналізів тваринного (кров, кал, сеча, бакпосев і інші).

Лікування енцефалітів

Під час лікування хвороби при бактеріальної формі течії, проводять терапію антибіотиками. Тут можуть використовуватися: хлорамфенікол, пефлоксацин, ізоніазид та інші ліки. Препарат підбирається, враховуючи певну чутливість. Найкраще застосовувати антибіотики широких спектрів дії.

Доза препаратів повинна становити до 50 мг на кілограм ваги щодня. Такі ліки вводиться внутрішньовенно. Також лікар може призначити кортикостероїдні лікування.

Паралельно з ліками прямої дії, при лікуванні енцефаліту у собак застосовують засоби, що знижують внутрішньочерепний тиск. Всі інші медикаменти лікар виписує в міру появи наступних симптомів у тварини.

Вкрай важливо знати, що дана недуга ні в якому разі не можна підліковувати імуностимуляторами.

Паралельно з ліками прямої дії, при лікуванні енцефаліту у собак застосовують засоби, що знижують внутрішньочерепний тиск. Всі інші медикаменти лікар виписує в міру появи наступних симптомів у тварини.

Енцефаліт у собак

Кожен власник домашнього вихованця повинен бути початківцям ветеринаром. Цілком зрозуміло, що постановка точного діагнозу і призначення курсу лікування тварині — завдання професійного ветеринарного фахівця, однак, трохи розбиратися в тому, що з його вихованцем і своєчасно виявляти відхилення в поведінці і в здоров`ї четверного одного — завдання кожного собаківника.

Сьогодні ми вирішили поговорити з вами в нашій рубриці Захворювання собак про таке підступну недугу, як енцефаліт. Звідки виникає дане захворювання, які у нього симптоми, як і чим лікувати енцефаліт, і чим загрожує зволікання в наданні лікарської ветеринарної допомоги? На всі ці питання давайте шукати відповіді разом з нами .

Енцефаліт — загальне визначення
Стадії розвитку енцефаліту у собак
Симптоми енцефаліту у собак
діагностика енцефаліту
Як лікувати енцефаліт у собаки
Коментарі

Енцефаліт — загальне визначення

Енцефаліт, це захворювання, яке супроводжується ураженням головного мозку тварини, і яке має запальний характер. Причиною таких поразок може бути як інфекція, так і інфекційно-алергійний процес. На жаль, дуже часто у ветеринарній практиці зустрічаються випадки, коли ураження головного мозку супроводжується ураженнями його оболонок і ураженням спинного мозку. У цьому випадку, вже доречно говорити про таке захворювання, як менінгоенцефаліт. Коли ж вражаються головний і спинний мозок — ветеринар має справу з енцефаломієлітом, коли вже в запальний процес залучені і мозкові оболонки — мови йде про мененігоенцефаломіеліте .

Як бачите, у цієї недуги багато облич і проявів. Однак, в залежності від ступеня ураження виставляється не тільки діагноз, а й спостерігається картина перебігу захворювання, а також, призначається відповідний курс лікування.
повернутися до змісту

Стадії розвитку енцефаліту у собак

Укус кліща може стати поштовхом розвитку енцефаліту

Ветеринарна медицина, в залежності від причин виникнення цієї недуги, розрізняє, як первинні, так і вторинні енцефаліти у собак. Так, первинні енцефаліти — це впровадження вірусу в організм вихованця (сказу, інфекційного перитоніту, чуми м`ясоїдних) Розвитку найпростіших (токсоплазми), бактерій (лістреій). Тоді як вторинні енцефаліти — це завжди наслідок інших захворювань, як ускладнення після сепсису, гнійного отиту, бактеріємії і травм .

Примітно, що існують породи собак, що мають генетичну схильність до таких недуг. Так, наприклад, у собак породи бігль і бернський Був`є — найчастіше зустрічається менінгоартерііт, тоді як у мопсів — частіше діагностують менінгоенцефаліт. А от йоркширського тер`єра і мальтійські болонки страждають частіше від некротизуючого енцефаліту. Власникам собак таких порід варто уважніше ставитися до здоров`я своїх вихованців.

Симптоми енцефаліту у собак

Оскільки існує дуже багато причин розвитку енцефаліту, як і його видів, тому, говорити про одну симптоматиці і клінічному строгому перебігу хвороби, на жаль, не доводиться. Це і ускладнює постановку діагнозу, однак, досвідчений ветеринар завжди зуміє виявити причину такого нетипового стану вашої собаки.

Так, передумовами для постановки такого діагнозу є патологічні зміни функцій локомоторікі, розвиток паралічів, атаксий, парезів. Так, наприклад,

розвиток атаксії вже свідчить про поразку спинного і головного мозку.

На тлі цього виставляється дефіцит черепно-мозкових нервових закінчень. І, діагностується він за такими ознаками у собаки, як порушення рефлексу зіниць, сліпота, ністагму, розвиток паралічу лицьового нерва. У разі поразок рухової гілки трійчастого нерва порушуються іннерваціонних процеси жувальної мускулатури, при цьому у собаки повністю відсутня або знижується чутливість в області її морди, хоча самі функції лицьового нерва можуть ще зберігатися. Примітно, що часто енцефаліти супроводжуються порушеннями свідомості і епілептичними нападами у тварини.

В ході розвитку уражень головного і спинного мозку може розвиватися часткове або повне порушення чутливості, як в корпусі, так і в кінцівках, на тлі гіпер- або гіпорефлексія. Це вже пряме свідчення про те, що вражені обидва мозку. Собака при цьому не має координації під час руху, її під час ходьби може заносити, а іноді вона неспокійно крутиться на місці. У собак маленьких порід може спостерігатися тремор тіла, може звести судомою шию, тварина апатично і повністю втрачає інтерес до навколишнього світу.

Відео про те, як видалити кліща у собаки:

діагностика енцефаліту

Відео: Клінічний випадок лікування некротизуючого енцефаліту у йоркширського тер`єра

На жаль, одне лише об`єктивне спостереження ветеринарного фахівця не дозволяє йому правильно діагностувати характер і вид поразок при даному захворюванні. Відповідно, такий огляд ще не є показанням для призначення курсу лікування. Але, в разі, якщо підозри ветеринарного фахівця очевидні, для підтвердження свого діагнозу і виявлення ступеня уражень мозку він може призначити проведення тварині рентгенографічного дослідження голови — таку процедуру називають краніографія, необхідно буде пройти контрастну рентгенографію — вентрикулографію або миелографию. Так, останній вид обстеження, який проводиться в області шийного відділу хребта, дозволяє визначити наявність набряку мозку. А, ось чітко визначити ступінь таких ушкоджень і їх характер можна тільки за допомогою проведення магнітно-резонансної терапії. Паралельно з цим здаються такі лабораторні зразки для дослідження, як біохімічний аналіз крові, клінічний аналіз, бактеріологічний посів, серологічне і мікроскопічне дослідження крові, дослідження цереброспинального ліквору і сам бактеріологічний посів ліквору .

На жаль, не всі ветеринарні клініки мають всі необхідні вихідні для проведення даних аналізів та відповідне обладнання. При бажанні ви можете звернутися туди, де роблять такі обстеження, однак, якщо такої можливості немає — необхідно здати хоча б ті види аналізів і пройти ті види обстежень, які можливі. Все це в комплексі дозволить встановити точний діагноз і дозволить вам розраховувати на призначення адекватного курсу лікування вашому вихованцеві.
повернутися до змісту

Як лікувати енцефаліт у собаки

Лікування енцефаліту у собак

Як правило, в разі виявлення бактеріального характеру захворювання, необхідно проводити антибіотикотерапію, вибираючи той вид препаратів-антибіотиків, які можуть проникнути через гематоенцефалічний бар`єр.

Відео: Енцефаліт мопсів

Це такі види антибіотиків, як ізоніазид, хлорамфенікол, пефлоксацин, рифампіцин, ко-тримоксазол .

Вибір потрібних ліків проводиться з урахуванням чутливості собаки до такого ліків. Також, вибираючи такі антибіотики можна робити вибір на користь препаратів широкого спектра дії, які мають бактерицидні властивості, але при цьому відрізняються меншою токсичністю. Це цефепим, пефлокса-цин, цефтазидим, тиенам, меронем. Дані препарати вводяться внутрішньовенно двічі на день по 40-50 мг / кг.

Також, в залежності від ступеня розлади неврологічного характеру може бути призначена насильства терапія — протягом 3-х діб, поступово знижуючи дозу внутрішньовенно тварині вводиться метилпреднизолон, починаючи з 15 мг / кг. Не варто забувати про препаратах для зниження внутрішньочерепного тиску — манітол і діакарб. Всі інші препарати — призначаються в залежності від симптоматики. Однак, такий курс лікування повинен призначати все-таки ветеринар, так як неправильна дозування препарату може погіршити стан тварини.

під час лікування енцефаліту, незалежно від його етіології, категорично забороняється давати собаці будь імуностимулюючі препарати, так як це може призвести до погіршення перебігу захворювання і стати причиною летального результату у вашого вихованця .

Енцефаліт, це захворювання, яке супроводжується ураженням головного мозку тварини, і яке має запальний характер. Причиною таких поразок може бути як інфекція, так і інфекційно-алергійний процес. На жаль, дуже часто у ветеринарній практиці зустрічаються випадки, коли ураження головного мозку супроводжується ураженнями його оболонок і ураженням спинного мозку. У цьому випадку, вже доречно говорити про таке захворювання, як менінгоенцефаліт. Коли ж вражаються головний і спинний мозок — ветеринар має справу з енцефаломієлітом, коли вже в запальний процес залучені і мозкові оболонки — мови йде про мененігоенцефаломіеліте .